"Любов та журба" - так називався найсмачніший гарячий шоколад у "Золотому дукаті", що поблизу площі Ринок у Львові.
Любов та журба - два слова, що описують Львів.
Любов та журба - почуття, що переповнюють мене у цю хвлину.
Любов та журба - почуття, що супроводжували дивними вуличками коханого міста.
Львів кохаю з першого погляду, відколи ступила на перон вокзалу наприкінці травня 2003. І щоразу, щопоїздки, закохуюсь усе більше. Точніше, все краще розумію, чим саме так захопило мене місто Лева. Все як в житті: зустрічаєш людину, і вона одразу тобі подобається, а ти й не усвідомлюєш чому. А вже пізніше помічаєш, яка в тієї людини незвичайна та сонячна посмішка, який добрий та теплий голос. І з кожною зустріччу (яких так мало! так рідко!) помічаєш якісь нові риси. Виявляється, він любить усе те ж саме що і ти, і в дитинстві ви грали в одні й ті ж самі ігри, і від майбутнього чекаєте того ж самого. От тільки він сильніший за тебе, сміливіший за тебе. Й ти закохуєшся все більше. Усе це - Львів.
Львів - місто, яке можна відкривати для себе знову і знову.
ЛЬвів - місто, де можна кожну будівлю розглядати як витвір мистецтва.
Львів - місто, де у повітрі літають пісні, де філософію розлито по бруківці, де кожна грань, кожна тінь, кожен звук сповнені сенсу та краси.
Львів - місто найчистішої любові та найсвітлішої журби.
Львів - моє інтермеццо
Я рада, що не живу у ньому, що приїжджаючи забуваю про щодені турботи.
Цієї поїздки я як ніколи наблизилася до свого коханого міста, краще зрозуміла його душу. Відкрила багато нового та пережила багато чудових моментів. Більшість із них я опишу найближчим часом та вивішу тут у вигляді розповіді про нашу подорож (разрм із фотографіями). Але деякі моменти назавжди залишаться нашою зі Львовом таємницею...