ТОБІ!!!

[strangers-notes]

Мій далекий, мій бідолашний...

Ти й не знаєш, яке щастя тримав у своїх долонях, який скарб випустив з рук. Ти живеш собі, ти дихаєш весною, працюєш, зустрічаєшся з друзями - і не знаєш, яка ж я чудова!

Звісно, ти не забув (неможливо забути!), які в мене солодкі губи, які довірливі та ніжні очі, яке дивовижне волосся... Ти пам'ятаєш наші нетривалі розмови - і свій подив, своє захоплення

Ти казав, що тобі сподобався пост у моему щоденнику - і була вже моя черга дивуватись.

Але ти, мій недосяжний, бідненький, навіть не здогадуєшся, наскільки ми з тобою схожі. Наскільки щасливими будемо разом. Ми - дивимось в один бік, але яку насолоду отримуєм, дивлячись у вічі! І навіть очі - у нас із тобою схожі.

Ти не знаєш, які чудові я пишу вірші, і скільки всього бачила і де мандрувала (хоча, звісно, ти теж багато бачив - давай надалі дивитися й мандрувати разом!) А ще тобі ніколи в житті не доводилось бачити (а краще - відчувати), як я танцюю румбу! Як легко і приємно зі мною танцювати, коли я дозволяю партнеру самовиразитись, як легко мене вести - і я імпровізую з ним!

А ще... Словом - я співчуваю тобі, мий милий. Ти змушений гуляти з якимось іншими дівчатами (воно й зрозуміло - від такого красеня дівчата не можуть не шаленіти, а твоєму темпераменту іноді потрібен вихід). Я знаю, що всі ті дівчата нічого не означають, що твоя доля - це я. Але ж ти просто не знаєш про це! Я знаю про тебе трошечки більше, ніж ти про мене. У мене є джерела інформації. Єдине прошу - не роби їм занадто боляче, тим дівчатам. Вони ж невинні, що ти такий неймовірний, і єдина, хто варта бути з тобою - це я (а ти - єдиний, хто гідний бути зі мною!) І ще одне - ти вже знаходь мене по-скоріше, добре?

Звісно, я чудово живу. Я танцюю, навчаюсь, фліртую з якимось іншими хлопцями (воно теж зрозуміло - я теж гарна і молода, і теж маю темперамент)... Навіть дуже чудовими хлопцями. Нещодавно їздила до Львова - але про це ти знаєш. Це один з небагатьох фактів тобі про мене відомих.

Я посміхаюся та іноді сумую, і роблю вигляд, що закохана у цілу купу людей.

А на справді...

... На справді я страшенно скучила за тобою.

Ти не уявляеш, як я мрію знову опинитись у твоїх обіймах. Як хочу прокдатися у тебе на плечі, і щоб ти гладив моє волосся й обличчя, і цілував у носик.

Будь ласка, будь ласочка-ласочка-ласочка!

Зайди на мій дайрі!

Прочитай цей пост!

Зрозумій - його аресовано тобі. Нікому іншому.

Знайди мене. Знайди мою аську, мій телефон, моє мило...

Це ж так легко! Мене знаходить така кількість зайвих і непотрібних людей.

А ти... Ти навіть не шукаеш. Ти просто ще не знаєш, що шукав мене усе своє життя. Ти випадково прийняв мене за одну з усіх тих дівчат, яких у тебе було так багато. Але це не так.

Знайди мене, зустрінь - і ти сам побачиш і зрозумієш, яке-то щастя ти тримав в своїх долонях, якого скарба випустив із рук

Не випускай мене більше з рук, добре? Ніколи. Я сама буду йти - і повертатись. Зрештою, нам іти однією дорогою. ТОж ми уже не заблукаєм